Цитата…

Зябліцев С.В. після закінчення в 1989 році лікувального факультету медичного інституту у Донецьку працював завідуючим відділом молекулярно-генетичних досліджень Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. В 1992 році захистив кандидатську, а у 2005 році – докторську дисертацію. В 2007 році отримав вчене звання професора за фахом «патологічна фізіологія». З 2013 р. – завідувач кафедри патологічної фізіології Донецького національного медичного університету ім М. Горького, а з 2014 року – професор кафедри патофізіології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

С.В. Зябліцев – висококвалфікований фахівець, провідний вчений в галузі патофізіології, представник однієї з найвидатніших наукових шкіл Донбасу – школи академіка Єльського В.М. Основні напрямки наукової діяльності С.В. Зябліцева – вивчення патофізіології нейро-ендокринної системи при травматичній хворобі, екстремальних станах, захворюваннях ендокринної системи. Під його керівництвом виконано 10 кандидатських дисертацій.

Завдяки високому професійному рівню С.В. Зябліцева, ще у1994 році на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького медичного університету було створено одну з перших в Україні лабораторію молекулярно-генетичного аналізу і впроваджено ідентифікацію геному людини. Зябліцев С.В. є експертом з питань встановлення особистості у судово-медичної практиці. Пріоритетним напрямком є оцінка значення молекулярно-генетичних порушень у розвитку найбільш поширених захворювань (серцево-судинних, онкологічних репродуктивних та нейро-ендокринних). Під керівництвом С.В. Зябліцева з 2006 року було розроблено і впроваджено в медичну практику лабораторну інформаційну систему «УРАН», застосування якої дозволило суттєво підвищити рівень якості лабораторної інформації, необхідної для діагностики, контролю за лікуванням, профілактики захворювань. С.В. Зябліцев – член спеціалізованої вченої ради при НДІ фізіології імені О.О. Богомольця, член редакційних колегій низки медичних часописів. Автор більш 500 наукових робіт, в тому числі 12 монографій, основні з них: «Ендотеліальна дисфункція при гломерулонефриті» (2006 р.), «Нейрогормональні регуляторні механізми при черепно-мозковій травмі» (2008 р.), «Моделювання черепно-мозковій травми» (2008 р.), «Синдроми атопічної хвороби» (2008 р.), «Гормонодіагностика патології репродуктивної функції» (2010 р.)., «Запалення шкіри» (2011 р.), «Патогенетична корекція нанопрепаратом ліпосом ліпідної пероксидації при синдромі тривалого роздавлювання» (2012 р.), «Синдроми травматичної хвороби при черепно-мозковій травмі» (2020), учбові посібники з патофізіології (2008-2022 р.р.), які користуються великим попитом серед науковців, лікарів практичної охорони здоров’я, студентів.

Видатні наукові досягнення С.В. Зябліцева оцінено науковою громадою України – з 2008 року він обраний академіком Національної академії наук вищої освіти України. За самовіддану та плідну наукову, педагогічну та організаційну працю С.В. Зябліцева відзначено медалями Академії «За успіхи в науково-педагогічної діяльності» (2010 р.), Почесною медаллю «20 років АНВОУ» (2012 р.), Ярослава Мудрого (2013) та Святого Володимира (2019), «Флагман освіти і науки України», «Флагман сучасної медицини» (2014) та грамотами «За вагомий внесок у розвиток освіти і науки України» МОН України (2013 р.) та «За охорону здоров’я нації» Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я і НАМН України (2014 р.). На даний час є віце-президентом Академії з питань аналітичної, організаційно-методичної та організаційної діяльності.