Колектив громадської організації «Міжнародна академія освіти і науки» з сумом сповіщає, що 03 липня 2025 року на 87-му році життя відійшов у вічність доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, віцепрезидент і академік ГО «Міжнародна академія освіти і науки» і перший віцепрезидент та академік ГО «НАН ВО України» ПРОЦЮК Раду Георгійович.
Народився 09 квітня 1939 року у с. Верхні Синівці Глибоцького району Чернівецької області в родині селян. У червні 1941 року разом з матір’ю, братом і двома сестрами був репресований і вивезений на постійне проживання в Республіку Казахстан. Батька також було репресовано і вивезено окремо від сім’ї у невідомому напрямку, і досі відомостей про нього немає. Після закінчення середньої школи у 1957 році вступив до Чернівецького державного медичного інституту, який закінчив у 1963 році. Протягом 1963–1965 рр. працював головним фтизіатром Центральної районної лікарні Млинівського району Рівненської області. У 1965-1968 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі фтизіатрії Київського інституту удосконалення лікарів. Процюк Р.Г. – відомий лікар-фтизіатр і пульмонолог вищої категорії, доктор медичних наук (1989), професор кафедри фтизіатрії і пульмонології НМУ ім. О.О. Богомольця з 2003 року.
Основні наукові напрями його досліджень пов’язані з вивченням актуальних проблем педагогіки, фтизіатрії та пульмонології. Уперше вивчив особливості фармакокінетики протитуберкульозних препаратів при різних методах введення, зокрема в ультразвукових аерозолях, що дало змогу вдосконалити методи лікування хворих на туберкульоз легень. Уперше створив функціональнозберігаючий напрям у використанні інгаляцій аерозолів протитуберкульозних препаратів у лікуванні хворих на туберкульоз легень, обґрунтував методику аерозольтерапії, впровадив у практику корекцію порушень сурфактанту легень. Фундаментальними та прикладними є праці проф. Процюка Р.Г. в галузі аерозольтерапії, радіоізотопні та електронно-мікроскопічні дослідження про вплив інгаляцій ультразвукових аерозолів лікарських препаратів на аерогематичний бар’єр тощо. Ці праці дали змогу розкрити раніше невідомі механізми як лікувальної, так і пошкоджувальної дії аерозолів. У 2010 р. отримав диплом на Першому Всеукраїнському конкурсі видань для вищих навчальних закладів «УНІВЕРСИТЕТСЬКА КНИГА – 2010», за видання «ТУБЕРКУЛЬОЗ, ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД», що посіло перше місце у номінації «КРАЩЕ НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ З МЕДИЦИНИ» 2010 р.
Процюк Р.Г. підготував 6 кандидатів наук. Є автором понад 500 наукових праць, у тому числі у співавторстві: монографії – 8, підручники – 2, навчальних посібників – 12, типові навчальні плани та програми для студентів за фахом «Фтизіатрія -15, методичні рекомендації – 21, авторських свідоцтв і патентів України на корисну модель – 13, інформаційні листи – 4, раціоналізаторські пропозиції – 5 тощо.
Глибоко сумуємо через відхід у засвіти висококваліфікованого фахівця, громадського діяча, який багато років свого життя присвятив напруженій праці на користь нашої України й адресуємо слова підтримки і співчуття родині, колегам, друзям та знайомим.
Вічна світла пам’ять!
Апарат Президії
ГО «Міжнародна академія освіти і науки»
Президія громадської організації «Міжнародна академія освіти і науки» із сумом сповіщає, що 04 лютого 2023 року на 64-му році життя відійшла у вічність відома живописець і графік, заслужена та народна художниця України, кавалер державних орденів Святої княгині Ольги ІІІ і ІІ ступенів, член Національної спілки художників України, академік ГО «МАОН» КРАВЧЕНКО Галина Борисівна.
Народилася 25 лютого 1958 року у місті Одеса. У 1990 р. закінчила Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова (викладачі за фахом: А. Попов, С. Іванов. Графік). Основні галузі — станковий та монументальний живопис, книжкова графіка. Основні жанр – натюрморт. Брала активну участь у реставрації розписів у храмах Тернопілля та Одеси. З 1992 року – член Національної спілки художників України. У 2012 році було присвоєно почесне звання – заслужений художник України, у 2020 році – народний художник України. Тривалий час працювала в Одеському відділенні Художнього фонду України (1986-2000 рр.). З 1979 року брала активну участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставках та пленерах.
